20 лютого: Туреччина і Сирія на межі війни

Росія визнала втрати від американського авіаудару в Сирії, лідера британської опозиції звинуватили у шпигунстві, а лідера італійської – в роботі на мафію

1. Сьогодні просто потоком йшли вкрай тривожні новини із Сирії. Схоже, там усе йде до ще однієї війні. Цього разу – між урядовими силами Туреччини і Сирії. Суть справи така: турецька армія вторглася в сирійську провінцію Афрін, населену курдами. Дамаск вирішив скерувати туди свої війська, щоб не дати Туреччини відтяти шмат своєї території. Анкара пригрозила Дамаску війною, якщо той стане на захист своїх громадян на своїй території. Це саме собою дуже цікаво. Але ще цікавішим є те, що Башар Асад став там на бік курдів, яких підтримують США, а Туреччина виступила проти американських союзників. Крім того, незрозуміло, як буде себе поводити Росія, яка наче яе за Асада, але і з Туреччиною в нормальних (начебто) відносинах. Дика, кривава купа-мала. Та от якщо почнеться сирійсько-турецька війна, це буде взагалі щось неймовірне!

2. Імовірність початку такої війни, до речі, вельми велика. Уже сьогодні турецька артилерія обстріляла сирійські війська, що прямували в Афрін. Теоретично, Сирія зараз отримала повне моральне право вдарити по турецьких військах. Це особливо актуально з огляду на те, що Туреччина оголосила блокаду Афріна.Жодна країна не може собі дозволити, щоб інша держава оголошувала про блокаду частини її території. Відчуває моє серце, все це дуже погано закінчиться.

3. Тим часом на іншому фронті – в передмісті Дамаска Гуті – вже почалося справжнє пекло. У цій місцевості окопалися повстанці-ісламісти, які використовують місцевих мешканців як «живий щит». Асаду і його союзникам на цей щит начхати – там йдуть постійні бомбардування, в яких гинуть сотні людей. Крім того, всі, крім ісламістів, сидять в Гуті без їжі, води і медичної допомоги. Найімовірніше, після декількох тижнів облоги там повториться сценарій Алеппо, і передмістя буде взяте урядовими військами.

4. Тим часом Росія сьогодні нехооче визнала загибель «кількох десятків» своїх громадян під американськими бомбами і ракетами в східній Сирії неподілік від міста Дейр аз-Заур. Раніше МЗС і Міноборони РФ відхрещувалися від цих людей, заявляючи, що нічого про них не знають. Тепер, через тиждень після всього світу, «дізналися», хоча й зараз говорять, що загиблі «заблукали» і жодним чином не стосуються державних російських структур.

5. Згадана вище Туреччина змусила місто Сараєво відмовитися від планів надати видатному турецькому письменнику Орхану Памуку звання «почесного громадянина міста». Річ у тім, що турецький диктатор Ердоган ненавидить Памука і рве відносини з усіма, хто хоч словом висловить підтримку в бік нобелівського лауреата з літератури. Анкара пригрозила Боснії, що та поплатиться, якщо Памук стане почесним громадянином. От йому і відмовили. До речі, хто не читав книги цього письменника, дуже рекомендую. Це той рідкісний випадок, коли Нобелівська премія була присуджена абсолютно заслужено. До речі, на батьківщині Памука притягували до кримінальної відповідальності за недостатню любов до Туреччини (є там і така стаття).

6. Поліція Нідерландів сьогодні поскаржилася, що країна швидко перетворюється на світовий центр нелегальної торгівлі наркотиками. Толерантні голландці звинувачують у цьому самих себе і свою політику спокійного ставлення до продажу та споживання марихуани, але, насправді, проблема в іншому. Нідерланди заполонили іммігрантські (переважно – марокканські) банди наркоторговців, з якими ніхто нічого не може вдіяти. Доки їх у країні не було, істотних проблем не виникало. Але щойно Нідерланди прихистили у себе нещасних вихідців з Північної Африки, так неприємності пішли по всіх фронтах. Але говорити про це вголос там не заведено, оскільки це, наче як, ксенофобія.

7. Лідер британської опозиції Джеремі Корбін сьогодні змушений був виправдовуватися перед мешканцями своєї країни. Лівого лейбориста звинуватили в тому, що в 1980-х роках він був інформатором чехословацьких спецслужб. Корбін категорично заперечує, що працював на іноземні розвідки і отримував від них гроші. За словами лідера опозиції, британська преса (яка справді його терпіти не може) почала проти нього кампанію з дискредитації. Не знаю, хто тут має рацію, але буде цікаво спостерігати за розвитком цієї історії.

8. Якщо британського політика звинувачують у зв'язках із зловісними східноєвропейськими спецслужбами, то італійського, звісно ж, підозрюють у зв'язках чз мафією. Нашого старого знайомого – Сільвіо Берлусконі – вчергове звинуватили в роботі на сицилійські картелі. Автором звинувачень, звісно, виступив його політичний опонент Алессандро ді Баттіста – лівак з популістського руху «П'ять зірок». Я, до речі, майже не сумніваюся, що Берлусконі водив шури-мури з мафією, але спробуй  тепер доведи... Крім того, треба пам'ятати, що 4 березня в Італії вибори, а перед виборами чого тільки не почуєш. Переможцем там жадають стати вже згадані ліваки-популісти, ультраправі націоналісти з «Ліги Півночі» і безтурботний Берлусконі зі своїм мафіозі. Чудова компанія, я вважаю!